бортонути
(-ну, -неш) док.; крим., жрм. Відштовхнути когось; позбавити товариства. <...> молодий з каштановою борідкою лікар гавкнув кінську долю люміналу, бортонув ангела <...> (Є. Пашковський, Безодня). БСРЖ, 73; СЖЗ, 20; ЯБМ, 1, 113.
Короткий словник жарґонної лексики української мови