бос

(-а) ч.

1. мол. Батько. ПСУМС, 9.

2. крим. Великий начальник. ЯБМ, 1, 114. // мол., жрм. Начальник на роботі. ПСУМС, 9.

Значення в інших словниках

1. бос — бос іменник чоловічого роду, істота хазяїн  Орфографічний словник української мови
2. бос — -а, ч. 1》 У деяких англомовних країнах: володар або голова підприємства, установи, підприємець. 2》 Особа, що очолює апарат якої-небудь партії, профспілки і т. ін. 3》 Про начальника, керівника або найбільш компетентну в яких-небудь питаннях людину; шеф.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. бос — БОС, а, ч., розм. Керівник підприємства, установи. За столиком напроти дверей розчепіжився Джон Бидл – бос фірми “Ситуейшн” (А. Крижанівський).  Словник української мови у 20 томах
4. бос — А, ч. 1. Головна людина в певній сфері. 2. Начальник. Бос оштрафував за запізнення.  Словник сучасного українського сленгу
5. бос — див. керівник; начальник  Словник синонімів Вусика
6. бос — НАЧА́ЛЬНИК (службова особа, що очолює що-небудь, завідує чимось), НАЧА́ЛЬСТВО розм., часто жарт.-ірон. або зневажл., ПРИНЦИПА́Л заст., ірон., ЗВЕ́РХНИК діал.  Словник синонімів української мови
7. бос — рос. босс (англ. boss) — 1. Господар (хазяїн) підприємства, керівник установи, фірми, підприємець. 2. Керівник профспілки, політичної партії.  Eкономічна енциклопедія