брехня —
[бреихн’а] -н'і, ор. -нейу, мн. брехн'і, брехеин'
Орфоепічний словник української мови
брехня —
-і, ж., розм. 1》 Те, що не відповідає правді; неправда. 2》 мн. брехні, брехень. Вигадки, плітки і т. ін. 3》 Гавкання.
Великий тлумачний словник сучасної мови
брехня —
БРЕХНЯ́, і́, ж., розм. 1. Те, що не відповідає правді; неправда. Брехнею світ пройдеш, та назад не вернешся (з казки); – Може, воно й брехня, а чого люди не накажуть, – почав знову Грицько (Панас Мирний); Він на брехню такий спритний...
Словник української мови у 20 томах
брехня —
Брехнею цілий світ перейдеш, та назад не вернеш. Обдурити людей можеш лише раз, бо на другий раз вже не вірять.
Приповідки або українсько-народня філософія
брехня —
див. вигадка; наклеп
Словник синонімів Вусика
брехня —
точи́ти (справля́ти) бре́хні (побрехе́ньки). Вести пусті, беззмістовні розмови, марнуючи час. — А чи не пора б нам кинути брехні точити та заходитись коло роботи? — мовив Корж (С.
Фразеологічний словник української мови
брехня —
ВИ́ГАДКА (те, що створене в уяві, чого немає й не було в дійсності), ВИ́ДУМКА, ВИ́ГАД рідше, ВИ́МИСЕЛ, ВИ́ТІВКА, ФАНТА́ЗІЯ, ФАНТА́СТИКА, НЕБИЛИ́ЦЯ, НЕБУВА́ЛЬЩИНА, МУДРУВА́ННЯ, КОНЦЕ́ПТ зах., ПРИГА́ДКА рідко, ФАНТАСМАГО́РІЯ рідко, БА́ЙКА розм., БРЕ́ХНІ мн.
Словник синонімів української мови
брехня —
Брехня́, -ні́, -не́ю; бре́хні, бре́хень і -хнів
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
брехня —
БРЕХНЯ́, і́, ж., розм. 1. Те, що не відповідає правді; неправда. Брехнею світ пройдеш, та назад не вернешся (Укр.. казки, легенди..
Словник української мови в 11 томах
брехня —
Брехня, -ні ж. Ложь, вранье. Брехнею світ пройдеш, а назад не вернешся. Ном. № 6804. брехню точити. Врать. брехню завдавати. Обвинять во лжи. Не завдавай мені брехні, бо я зроду не брехала. Харьк.
Словник української мови Грінченка