буратіно

невідм., ч.; мол.; жарт.-ірон.

1. Людина із загальмованою реакцією; тупа. БСРЖ, 82; ПСУМС, 10.

2. Блювання. ПСУМС, 10.

Значення в інших словниках

1. буратіно — А, ч. 1. Людина, що має гроші. Та вони буратіни — у них завжди водяться гроші. 2. Скнара. Багатенький буратіно.  Словник сучасного українського сленгу