буратіно

А, ч.

1. Людина, що має гроші. Та вони буратіни — у них завжди водяться гроші.

2. Скнара. Багатенький буратіно.

Значення в інших словниках

1. буратіно — невідм., ч.; мол.; жарт.-ірон. 1. Людина із загальмованою реакцією; тупа. БСРЖ, 82; ПСУМС, 10. 2. Блювання. ПСУМС, 10.  Словник жарґонної лексики української мови