Значення в інших словниках
-
гвоздика —
гвозди́ка 1 іменник жіночого роду рослина гвозди́ка 2 іменник жіночого роду прянощі
Орфографічний словник української мови
-
гвоздика —
I -и, ж. (перев. мн.). Трав'яниста декоративна рослина з запашними квітами білого, рожевого, червоного та інших кольорів. II -и, ж. Висушені пуп'янки гвоздичного дерева, що вживаються як прянощі.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
гвоздика —
ГВОЗДИ́КА¹, и, ж. 1. Трав'яниста декоративна рослина родини гвоздикових із запашними квітами білого, рожевого, червоного та інших кольорів.
Словник української мови у 20 томах
-
гвоздика —
Одно- або багаторічна трав'яниста рослина, зрідка напівкущ, родини гвоздикових, декоративна; бл. 300 видів, поширені у Європі, Африці та Азії; в Україні бл. 40 видів; на квітниках і для виготовлення букетів вирощують однорічні: г. китайську...
Універсальний словник-енциклопедія
-
гвоздика —
ГВОЗДИ́КА¹, и, ж. (перев. мн.) (Dianthus L.). Трав’яниста декоративна рослина з запашними квітами білого, рожевого, червоного та інших кольорів. Квітник перед ганком аж горить червоними, рябенькими, білими гвоздиками (Коцюб.
Словник української мови в 11 томах