глюкоза

1

(-и) ж.; шк. Вчителька біології.

2

(-и) ж.; крим. Цукор, цукерки. СЖЗ, 31.

Значення в інших словниках

1. глюкоза — глюко́за іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. глюкоза — -и, ж. Солодка речовина, вуглевод, що міститься в рослинах, організмі людини й тварин; виноградний цукор.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. глюкоза — ГЛЮКО́ЗА, и, ж. Вуглевод, що міститься в плодах, у меді, організмі людини й тварин; виноградний цукор. [Столяренко:] Два дні вливатимете йому [хворому] глюкозу (С. Голованівський); Медсестра після уколу глюкози тримала в згині ліктя ватку (Є.  Словник української мови у 20 томах
4. глюкоза — глюко́за (від грец. γλυκΰς – солодкий) виноградний цукор, вуглевод групи моносахаридів, безбарвні кристали, солодкі на смак. Міститься в тваринних і рослинних організмах; цінна поживна речовина. Застосовують у кондитерському виробництві, в медицині.  Словник іншомовних слів Мельничука
5. глюкоза — Моносахарид, гексоз; присутня у всіх живих організмах; гол. джерело енергозабезпечення життєвих процесів, а також материнська субстанція в багатьох сполуках; використовується при лікуванні (напр., фізич.  Універсальний словник-енциклопедія
6. глюкоза — ГЛЮКО́ЗА, и, ж. Солодка речовина, вуглевод, що міститься в рослинах, організмі людини й тварин; виноградний цукор. Глюкоза міститься у великій кількості в соку винограду, у багатьох фруктах, а також в крові тварин та людини (Заг.  Словник української мови в 11 томах