Значення в інших словниках
-
головка —
голо́вка іменник жіночого роду капусти, маку, болта тощо
Орфографічний словник української мови
-
головка —
-и, ж. 1》 Кулясте чи довгасте суцвіття або кулястий плід окремих рослин на кінці стебла. 2》 Закруглене потовщення кінцевої частини чого-небудь (зубця, стрижня і т. ін.). 3》 рідко. Те саме, що голівка. 4》 частіше мн.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
головка —
ГОЛО́ВКА, и, ж. 1. Кулясте чи довгасте суцвіття або кулястий плід окремих рослин на верхівці стебла. За шаг паляничка, одна цибулька або головка часнику, ото його харч на ввесь день! (І.
Словник української мови у 20 томах
-
головка —
див. голова; капелюх
Словник синонімів Вусика
-
головка —
ПРИ́ШВА (передня частина чобота, що прикриває ступню), ГОЛО́ВКА. Учинив їх (чоботи) Степан Ціпцюра — швець добрий.. Юстинчин був товар: підошви, халяви, пришви, а Степанів доклад (В.
Словник синонімів української мови
-
головка —
Голо́вка, -вки, -вці; -ло́вок, -вок (капусти)
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
головка —
ГОЛО́ВКА, и, ж. 1. Кулясте чи довгасте суцвіття або кулястий плід окремих рослин на кінці стебла. За шаг паляничка, одна цибулька або головка часнику, ото його харч на ввесь день! (Н.-Лев.
Словник української мови в 11 томах
-
головка —
Головка, -ки ж. 1) ум. отъ голова. 2) Кочень капусты. Дай же, Боже, час добрий, щоб моя капуста приймалась і в головки складалась. Ном. № 261. 3) Маковка. Баба головки з маку позрізувала. Рудч. Ск. І. 53. 4) Шляпка гвоздя, винта, шворня. Рудч. Чп. 250.
Словник української мови Грінченка