грузити
(гружу, грузиш) недок.
1. кого; мол.; несхвальн. Те саме, що вантажити. Прохасько не "грузить" людей, він дає їм матеріал для роздумів <...>. (Книжник, 2002, № 1).
2. мол.; несхвальн. Вести порожні, беззмістовні розмови. БСРЖ, 141.
3. кому що; мол. Брехати, обдурювати когось. Грузив йому, грузив, бабки великі пообіцяв, горілку, коньяк, м'ясця собакам <...> (А. Кокотюха, Повернення сентиментального гангстера). БСРЖ, 141.
Короткий словник жарґонної лексики української мови