Словник жарґонної лексики української мови

двійка

1

(-и) ж.; нарк. Шприц об'ємом два кубічні сантиметри. ПСУМС, 20.

2

син.

незадовільна оцінка, двійка: коник, твікс, цвайка.

Короткий словник жарґонної лексики української мови

Значення в інших словниках

  1. двійка — дві́йка іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
  2. двійка — -и, ж. 1》 Назва цифри і числа 2. || розм. Назва різних предметів, нумерованих цифрою 2 (трамвай, автобус і т. ін.). || розм. Кількість із двох одиниць. 2》 Оцінка успішності в навчанні, бал 2, що у п'ятибальній системі означає "незадовільно".  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. двійка — И, ч. Шприц на 2 см. Візьми собі двійку — тобі вистачить.  Словник сучасного українського сленгу
  4. двійка — ДВІ́ЙКА (незадовільна оцінка успішності в навчанні), ДВА, НЕЗАДОВІ́ЛЬНО невідм., ПОГА́НО невідм., ПА́РА розм. (перев. у шкільному жаргоні). На останньому контрольному диктанті він зробив аж одинадцять помилок і йому поставили двійку (О.  Словник синонімів української мови
  5. двійка — Дві́йка, -ки, -ці; дві́йки, дві́йок  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. двійка — ДВІ́ЙКА, и, ж. 1. Назва цифри і числа 2; // розм. Назва різних предметів, нумерованих цифрою 2 (трамвай, автобус і т. ін.); // розм. Кількість із двох одиниць.  Словник української мови в 11 томах
  7. двійка — Двійка, -ки ж. Двойка въ картахъ.  Словник української мови Грінченка