дебільник

(-а) ч. мол.; жарт.-ірон.

1. Авдіоплеєр. ПСУМС, 20; Югановы, 67.

2. Мобільний телефон.

Значення в інших словниках

1. дебільник — А, ч. Мобільний телефон. Як тільки закінчиться фестиваль, я вимкну дебільник, щоб мене ніхто не міг дістати.  Словник сучасного українського сленгу