дебільник
(-а) ч. мол.; жарт.-ірон.
1. Авдіоплеєр. ПСУМС, 20; Югановы, 67.
2. Мобільний телефон.
Джерело:
Короткий словник жарґонної лексики української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- дебільник — А, ч. Мобільний телефон. Як тільки закінчиться фестиваль, я вимкну дебільник, щоб мене ніхто не міг дістати. Словник сучасного українського сленгу