дебільник

(-а) ч. мол.; жарт.-ірон.

1. Авдіоплеєр. ПСУМС, 20; Югановы, 67.

2. Мобільний телефон.

Джерело: Короткий словник жарґонної лексики української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. дебільник — А, ч. Мобільний телефон. Як тільки закінчиться фестиваль, я вимкну дебільник, щоб мене ніхто не міг дістати. Словник сучасного українського сленгу