дебільник

А, ч. Мобільний телефон. Як тільки закінчиться фестиваль, я вимкну дебільник, щоб мене ніхто не міг дістати.

Джерело: Словник сучасного українського сленгу на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. дебільник — (-а) ч. мол.; жарт.-ірон. 1. Авдіоплеєр. ПСУМС, 20; Югановы, 67. 2. Мобільний телефон. Словник жарґонної лексики української мови