довершити

(-шу, -шиш) док.; мол. Досягти оргазму.

Значення в інших словниках

1. довершити — доверши́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. довершити — див. довершувати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. довершити — ВИКО́НУВАТИ (проводити в життя певне завдання, доручення, наказ, задум і т. ін.), ЗДІ́ЙСНЮВАТИ, РЕАЛІЗУВА́ТИ, ВТІ́ЛЮВАТИ, ДОВЕ́РШУВАТИ уроч.; ВІДБУВА́ТИ (перев. обов'язки, повинності); НЕСТИ́ (перев. військову службу); ВИРОБЛЯ́ТИ (певну кількість роботи).  Словник синонімів української мови
4. довершити — ДОВЕРШИ́ТИ див. дове́ршувати.  Словник української мови в 11 томах
5. довершити — Довершити см. довіршувати.  Словник української мови Грінченка