Значення в інших словниках
-
довершити —
доверши́ти дієслово доконаного виду
Орфографічний словник української мови
-
довершити —
(-шу, -шиш) док.; мол. Досягти оргазму.
Словник жарґонної лексики української мови
-
довершити —
ВИКО́НУВАТИ (проводити в життя певне завдання, доручення, наказ, задум і т. ін.), ЗДІ́ЙСНЮВАТИ, РЕАЛІЗУВА́ТИ, ВТІ́ЛЮВАТИ, ДОВЕ́РШУВАТИ уроч.; ВІДБУВА́ТИ (перев. обов'язки, повинності); НЕСТИ́ (перев. військову службу); ВИРОБЛЯ́ТИ (певну кількість роботи).
Словник синонімів української мови
-
довершити —
ДОВЕРШИ́ТИ див. дове́ршувати.
Словник української мови в 11 томах
-
довершити —
Довершити см. довіршувати.
Словник української мови Грінченка