Великий тлумачний словник сучасної мови

довершитися

доверши́тися

див. довершуватися.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. довершитися — доверши́тися дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. довершитися — ВІДБУВА́ТИСЯ (про дію, подію, явище тощо — мати місце), ТРАПЛЯ́ТИСЯ, ЗДІ́ЙСНЮВАТИСЯ, БУ́ТИ, ПРОХО́ДИТИ, ДІ́ЯТИСЯ, РОБИ́ТИСЯ, ЧИНИ́ТИСЯ, ІТИ́ (ЙТИ́), ВЕРШИ́ТИСЯ уроч., ДОВЕ́РШУВАТИСЯ уроч.; ОБХО́ДИТИСЯ без кого, чого (перев. з част. не); СТАВА́ТИСЯ (перев.  Словник синонімів української мови
  3. довершитися — ДОВЕРШИ́ТИСЯ див. дове́ршуватися.  Словник української мови в 11 томах