жиган

(-а) ч.

1. крим. Досвідчений злодій. БСРЖ, 183; СЖЗ, 40; ЯБМ, 1, 316.

2. мол. Людина, яка постійно жартує, в т. ч. над ближніми. ПСУМС, 25.

Значення в інших словниках

1. жиган — див. обманщик  Словник чужослів Павло Штепа