зависнути

(-ну, -неш) док.

1. мол. Залишитися десь протягом певного часу. <...> покійник більш як на півтора місяця "завис" у чужому селі в компанії собі подібних (УМ, 4.04.2000); "Зависнути на каві" те саме, що й "заскочити на каву", але з багатогодинним продовженням (Т. Даниленко, Алкоголь і кава...). БСРЖ, 191; ПСУМС, 13. // Затриматися десь. Зависнути — затриматися (Сленг-лікбез 6).

2. мол. Заборгувати комусь гроші. Зависнути — мати борги (Сленг-лікбез 6). ПСУМС, 26.

3. на кому, на чому; мол. Дуже захопитися кимсь, чимось. Зависнути на однокурсниці. Зависнути на навчанні.

4. комп. Дати збій (про комп'ютер, програму). БСРЖ, 191.

Значення в інших словниках

1. зависнути — зави́снути дієслово доконаного виду форми 'зависнув', 'зависнула',... вживаються рідко  Орфографічний словник української мови
2. зависнути — див. зависати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. зависнути — зави́снути / зависа́ти на сере́дині. Опинитися у невизначеному становищі. Від бідних відірвалися (Чуплаки), до багатих не прибилися, та так і зависли на середині (С. Чорнобривець); Мамина хвороба зупинила всі мої справи. Поїздка до Німеччини на стажування зависла на середині (З журналу).  Фразеологічний словник української мови
4. зависнути — ВИ́СІ́ТИ (про хмари, туман і т. ін. — триматися в повітрі якийсь час нерухомо або повільно пересуваючись), ЗАВИСА́ТИ, ВИ́СНУТИ, ПОВИСА́ТИ, ЗВИСА́ТИ. — Док.: зави́снути, пови́снути, зви́снути. Сухий жовтий туман висів у повітрі, заступаючи сонце (З.  Словник синонімів української мови
5. зависнути — ЗАВИ́СНУТИ див. зависа́ти.  Словник української мови в 11 томах
6. зависнути — Зависнути и зависти см. зависати.  Словник української мови Грінченка