Словник жарґонної лексики української мови

залупити

(-плю, -пиш) док., кого; мол. Здивувати. ПСУМС, 26.

Короткий словник жарґонної лексики української мови

Значення в інших словниках

  1. залупити — залупи́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. залупити — див. залуплювати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. залупити — Плю, залупиш, док. Просити завелику ціну, перебільшувати вимоги. Вони залупили дві штуки. * заганятися.  Словник сучасного українського сленгу
  4. залупити — ЗАЛУПИ́ТИ див. залу́плювати.  Словник української мови в 11 томах
  5. залупити — Залупи́ти, -ся см. залуплювати, -ся.  Словник української мови Грінченка