залупити
(-плю, -пиш) док., кого; мол. Здивувати. ПСУМС, 26.
Джерело:
Короткий словник жарґонної лексики української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- залупити — залупи́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- залупити — див. залуплювати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- залупити — Плю, залупиш, док. Просити завелику ціну, перебільшувати вимоги. Вони залупили дві штуки. * заганятися. Словник сучасного українського сленгу
- залупити — ЗАЛУПИ́ТИ див. залу́плювати. Словник української мови в 11 томах
- залупити — Залупи́ти, -ся см. залуплювати, -ся. Словник української мови Грінченка