залізно

присл.; жрм; схвальн. Точно, дуже надійно. Але на місце приїдемо — одразу віддам, залізно! (А. Кокотюха, Шлюбні ігрища жаб). БСРЖ, 181.

Джерело: Короткий словник жарґонної лексики української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. залізно — залі́зно прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. залізно — Присл. до залізний 2-4). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. залізно — ЗАЛІ́ЗНО. Присл. до залі́зний 2-4. Пашке підніс залізно стиснутого кулака до самісіньких Дмитрових очей (Коз., Гарячі руки, 1960, 88); Я в наші дні залізна вірю і їм молюсь… (Сос. Словник української мови в 11 томах