залізно
присл.; жрм; схвальн. Точно, дуже надійно. Але на місце приїдемо — одразу віддам, залізно! (А. Кокотюха, Шлюбні ігрища жаб). БСРЖ, 181.
Джерело:
Короткий словник жарґонної лексики української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- залізно — залі́зно прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
- залізно — Присл. до залізний 2-4). Великий тлумачний словник сучасної мови
- залізно — ЗАЛІ́ЗНО. Присл. до залі́зний 2-4. Пашке підніс залізно стиснутого кулака до самісіньких Дмитрових очей (Коз., Гарячі руки, 1960, 88); Я в наші дні залізна вірю і їм молюсь… (Сос. Словник української мови в 11 томах