залізно
ЗАЛІ́ЗНО. Присл. до залі́зний 2-4.
Пашке підніс залізно стиснутого кулака до самісіньких Дмитрових очей (Коз., Гарячі руки, 1960, 88);
Я в наші дні залізна вірю і їм молюсь… (Сос., І, 1957, 413);
Йдучи на бій, ми поклялись залізно, що виб’єм меч з фашистської руки (Гонч., Вибр., 1959, 158);
Карпати.. Віки залізно тут пройшли Безповоротними шляхами (Рильський, Сад.., 1955, 75);
*Образно. Конвейєр залізно співа (Смолич, Сорок вісім.., 1937, 153).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- залізно — залі́зно прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
- залізно — Присл. до залізний 2-4). Великий тлумачний словник сучасної мови
- залізно — присл.; жрм; схвальн. Точно, дуже надійно. Але на місце приїдемо — одразу віддам, залізно! (А. Кокотюха, Шлюбні ігрища жаб). БСРЖ, 181. Словник жарґонної лексики української мови