затарити

(-рю, -риш) док., що чим; крим. Наповнити якусь посудину рідиною (як правило, спиртним напоєм). Про якісь правила руху вважалося святотатним говорити, а без номерних знаків можна було доїхати до самої Вязьми, затарити кілька каністр бочковим пивом і повернутись (О. Яровий, Чекання несподіванки). ЯБМ, 1, 368.

Значення в інших словниках

1. затарити — див. затарювати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. затарити — ЗАТА́РИТИ див. зата́рювати.  Словник української мови у 20 томах