засікти
(-січу, -січеш) док., кого, що; мол., жрм. Помітити, виявити когось, щось. Як вони нас засікли, чорт його знає! (А. Кокотюха, Шлюбні ігрища жаб); — Тебе засік Інтерпол, — сказав він зненацька <...> (Л. Кононович, Мертва грамота); <...> в чергову частину Ворошиловського РВВС міста надійшло повідомлення, що в будинку по вулиці Зайцева "засікли" небезпечного злочинця, якого вже давно розшукує місцева міліція (УМ, 23.01.1999). БСРЖ, 212.
Короткий словник жарґонної лексики української мови