Словник жарґонної лексики української мови

канат

(-у) ч.;мол. Вена БСРЖ, 241 ПСУМС, 31.

Короткий словник жарґонної лексики української мови

Значення в інших словниках

  1. канат — кана́т іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
  2. канат — див. вірьовка  Словник синонімів Вусика
  3. канат — Канат — rope, winding rope, hoisting rope, line, cable — *Seіl, Förderseil — гнучкий виріб з дроту чи органічних волокон...  Гірничий енциклопедичний словник
  4. канат — -у, ч. Дуже міцний грубий мотузок із волокна або дроту; линва, кодола.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. канат — Галівник, гужва, колола, линва, швара, див. бечова, вірьовка, шнур, трос  Словник чужослів Павло Штепа
  6. канат — руба́ти кана́ти. Припиняти стосунки з ким-небудь, поривати з кимсь—чимсь. — Я тут не зміг би працювати.. Або повна довіра, або… рубати канати (Ю. Мушкетик).  Фразеологічний словник української мови
  7. канат — КАНА́Т (дуже товстий і міцний мотузок перев. з якогось волокна), КОДО́ЛА, ЛИ́НВА, ТРОС (міцний мотузок, зроблений перев. з дроту, який застосовують у мореплавстві та для технічних потреб); ФАЛ (для підняття вітрил, сигнальних прапорів тощо).  Словник синонімів української мови
  8. канат — КАНА́Т, у, ч. Дуже міцний грубий мотузок із волокна або дроту; линва, кодола. З обох боків спирають його [Дніпро] високі скелі, і біля Кичкасового перевозу тече він узенько, так що вже пором ходить на канаті (Стор.  Словник української мови в 11 томах