канати
(-аю, -аєш) недок
1. крим. Бігти. БСРЖ, 241; СЖЗ, 51; ЯБМ, 1, 407.
2. мол., крим. Іти, проходити, йти геть. — Ну давай канай звідси — підвівся Петренко (Б. Жолдак, Топінамбур, сину). БСРЖ, 241; СЖЗ, 50; ЯБМ, 1, 407.
3. // під кого, мол., //крим. Видавати себе за когось, намагатись бути схожим на когось. Канає під інтелектуала. БСРЖ. 241; СЖЗ, 50.
Короткий словник жарґонної лексики української мови