1. Словник жарґонної лексики української мови

канати

(-аю, -аєш) недок

1. крим. Бігти. БСРЖ, 241; СЖЗ, 51; ЯБМ, 1, 407.

2. мол., крим. Іти, проходити, йти геть. — Ну давай канай звідси — підвівся Петренко (Б. Жолдак, Топінамбур, сину). БСРЖ, 241; СЖЗ, 50; ЯБМ, 1, 407.

3. // під кого, мол., //крим. Видавати себе за когось, намагатись бути схожим на когось. Канає під інтелектуала. БСРЖ. 241; СЖЗ, 50.

Джерело: Короткий словник жарґонної лексики української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. канати — див. просити Словник синонімів Вусика
  2. канати — Ає, недок., зниж. 1. Йти геть. Канай звідси! — Сцикуха підкорюється і йде до виходу (А. Дністровий). 2. Підходити, бути корисним (найчастіше — про предмет або явище). Нова доба нового прагне слова, і слово «шмурдяк» в цьому контексті просто не канає (Стол. нов.). Словник сучасного українського сленгу
  3. канати — Канати, -ня́ю, -єш гл. Гибнуть. Люде мруть, капають в тюрмах голі, босі. Шевч. 160. Словник української мови Грінченка