Значення в інших словниках
-
Карл —
Карл іменник чоловічого роду, істота
Орфографічний словник української мови
-
Карл —
Карл, Карло запозичене: нім. Karl; італ. Carlo; двн. karl — тямущий чоловік. Та сталося: і приязнь, і любовЗнайшов юнак у світлу ту годину.Його вітає гордий Карл Брюллов,І Щепкін обіймає, як дитину (М.
Власні імена людей. Словник-довідник
-
Карл —
КА́РЛИК (неприродно мала на зріст людина), ЛІЛІПУ́Т, КА́РЛА розм.; ПІГМЕ́Й (перев. в Центральній Африці); ГНОМ (казково мала людина, яка нібито охороняє підземні скарби). Узяв Іван пищалку, попрощався з карликами, й вони пішли собі геть (В.
Словник синонімів української мови
-
Карл —
Карл, -ла, -лові (ім’я)
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)