1. Словник жарґонної лексики української мови

карл

(-а) ч.

Джерело: Короткий словник жарґонної лексики української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. Карл — Карл іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. Карл — Карл, Карло запозичене: нім. Karl; італ. Carlo; двн. karl — тямущий чоловік. Та сталося: і приязнь, і любовЗнайшов юнак у світлу ту годину.Його вітає гордий Карл Брюллов,І Щепкін обіймає, як дитину (М. Власні імена людей. Словник-довідник
  3. Карл — КА́РЛИК (неприродно мала на зріст людина), ЛІЛІПУ́Т, КА́РЛА розм.; ПІГМЕ́Й (перев. в Центральній Африці); ГНОМ (казково мала людина, яка нібито охороняє підземні скарби). Узяв Іван пищалку, попрощався з карликами, й вони пішли собі геть (В. Словник синонімів української мови
  4. Карл — Карл, -ла, -лові (ім’я) Правописний словник Голоскевича (1929 р.)