1. Власні імена людей. Словник-довідник

Карл

Карл, Карло

запозичене: нім. Karl; італ. Carlo; двн. karl — тямущий чоловік.

Та сталося: і приязнь, і любовЗнайшов юнак у світлу ту годину.Його вітає гордий Карл Брюллов,І Щепкін обіймає, як дитину (М. Рильський);Листувався [Соснін] з великими людьми з центру, одного з яких вважав своїм близьким другом і навіть поза очі називав не інакше, як Карлом Карловичем (В. Земляк).

Джерело: Власні імена людей. Словник-довідник на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. Карл — Карл іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. карл — (-а) ч. Словник жарґонної лексики української мови
  3. Карл — КА́РЛИК (неприродно мала на зріст людина), ЛІЛІПУ́Т, КА́РЛА розм.; ПІГМЕ́Й (перев. в Центральній Африці); ГНОМ (казково мала людина, яка нібито охороняє підземні скарби). Узяв Іван пищалку, попрощався з карликами, й вони пішли собі геть (В. Словник синонімів української мови
  4. Карл — Карл, -ла, -лові (ім’я) Правописний словник Голоскевича (1929 р.)