кидалово
(-а) с.; мол. Обман; отримання великої суми грошей шляхом обману. Ніколи не було такого "кидалова" — почуєш у ще одного політика (УМ, 13.09.2000); Та трапилося "класичне кидалово" — і дівка не дала, і перстень зник (Книжник, 2001, № 23). БСРЖ, 253; ПСУМС, 33.
Короткий словник жарґонної лексики української мови