кидонути
(-ну, неш) док., кого; мол., крим.
1. Обікрасти когось. // Обдурити. <...> кидонула директора спиртозаводу, з яким збиралася одружитись<...> (В. Яворівський, Вовча ферма). БСРЖ, 253; СЖЗ, 52; ЯБМ, 1, 423.
2. Борг не не повернути. БСРЖ, 253; СЖЗ, 52; ЯБМ, 1, 423.
Короткий словник жарґонної лексики української мови