Словник жарґонної лексики української мови

кимарити

(-рю, -риш) недок.; крим., мол. Те саме, що кемарити. Щось кимарити захотілося, — сказав Вітько, — лікер цей снотворний, хи-кги (М. Омельченко, Свято біди). БСРЖ, 254; ЯБМ, 1, 424.

Короткий словник жарґонної лексики української мови

Значення в інших словниках

  1. кимарити — див. дрімати  Словник синонімів Вусика
  2. кимарити — кима́рити → кімарити  Лексикон львівський: поважно і на жарт