кимарити

(-рю, -риш) недок.; крим., мол. Те саме, що кемарити. Щось кимарити захотілося, — сказав Вітько, — лікер цей снотворний, хи-кги (М. Омельченко, Свято біди). БСРЖ, 254; ЯБМ, 1, 424.

Джерело: Короткий словник жарґонної лексики української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. кимарити — див. дрімати Словник синонімів Вусика
  2. кимарити — кима́рити → кімарити Лексикон львівський: поважно і на жарт