клава
(-и) ж.; мол.
1. Жінка, яка торгує самогонкою. ПСУМС, 33.
2. жарт.-ірон. Дівчина, молода жінка. Він прийшов із своєю клавою (Запис 1997 р.); // Дівчина, жінка для задоволення сексуальних потреб.
Короткий словник жарґонної лексики української мови