класно

присл., безос.-предик.; мол., жрм.; схвальн. Дуже добре. Загалом класно було, Вовіку, що казати! (Ю. Покальчук, Те, що на споді). ПСУМС, 34.

Значення в інших словниках

1. класно — КЛА́СНО, розм. Присл. до кла́сний 4, 5. Боролися ми не дуже класно, а репертуар театрів Садовського і Саксаганського ми знали, мабуть, чи не напам'ять увесь! (Остап Вишня); – Вечір проходить класно, гості задоволені (О.  Словник української мови у 20 томах
2. класно — присл. Гарно. Так, класно буде, коли підвалю зараз до цього алконоїда й ляпну: «А ви випадково в кіно не знімаєтеся?» (День). Студентом бути класно, а життя справжнє починається після всього (Інтернет). Статистика — то б класно, але я ще не вмію.  Словник сучасного українського сленгу