корефан
(-а) ч, мол., крим. Друг, приятель. — У мене, — сказав Барабаш, виходячи в лівий ряд, — був корефан прапорщик, як і я! (Л. Кононович, Феміністка), Підстрелений мною "хімік" виявився близьким корефаном місцевого авторитета М., який при свідках урочисто пообіцяв, що життя в мене тепер не буде (С. Бортніков, Чистильник), До своїх корефанів на урочисту подію завітав на приватному таксі школяр з обласного центру (УМ, 26.07.2001), Дружбан-корифан. БСРЖ, 279; СЖЗ, 55 // тільки корефан, крим. Співучасник. ЯБМ, 1, 458.
Короткий словник жарґонної лексики української мови