Значення в інших словниках
-
корок —
ко́рок іменник чоловічого роду
Орфографічний словник української мови
-
корок —
див. ЗАТИЧКА.
Словник синонімів Караванського
-
корок —
див. затичка; пробка
Словник синонімів Вусика
-
корок —
-рка, ч. 1》 Кора коркового дуба, яку використовують для різних потреб. || Вторинна покривна тканина рослин, що міститься під корою; фелема. 2》 Затичка для пляшки та іншого посуду з кори такого дерева. || Взагалі будь-яка затичка для посуду, трубок і т. ін. 3》 Те саме, що підбор; каблук.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
корок —
КО́РОК, рка, ч. 1. Кора коркового дуба, яку використовують для різних потреб (закупорювання пляшок, як ізоляційний матеріал і т. ін.).
Словник української мови у 20 томах
-
корок —
Зовнішній шар вторинної тканини, що покриває старі стебла, стовбури, корені та деякі бульби рослин; к., напр., коркового дуба, має промислове значення.
Універсальний словник-енциклопедія
-
корок —
ЗА́ТИЧКА (те, чим затикають який-небудь отвір); КО́РОК, ПРО́БКА (перев. у пляшці); ЧІП (перев. у бочці); ЗА́ТКАЛО (ЗА́ТКАЛНО) розм. (в печі).
Словник синонімів української мови
-
корок —
КО́РОК, рка, ч. 1. Кора коркового дуба, яку використовують для різних потреб; // Вторинна покривна тканина рослин, що міститься під корою або шкіркою.
Словник української мови в 11 томах
-
корок —
Ко́рок, -рка м. Каблукъ. Чуб. VII. 431. Один чобіт на підкові, а другий на корку. н. п. Чоботи на височенних корках пошиє, щоб не швидко зносились. Г. Барв. 516. ум. корочок. Черевички на корочках височеньких. МВ. ІІ. 77.
Словник української мови Грінченка