корок

Зовнішній шар вторинної тканини, що покриває старі стебла, стовбури, корені та деякі бульби рослин; к., напр., коркового дуба, має промислове значення.

Значення в інших словниках

1. корок — ко́рок іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. корок — див. ЗАТИЧКА.  Словник синонімів Караванського
3. корок — див. затичка; пробка  Словник синонімів Вусика
4. корок — -рка, ч. 1》 Кора коркового дуба, яку використовують для різних потреб. || Вторинна покривна тканина рослин, що міститься під корою; фелема. 2》 Затичка для пляшки та іншого посуду з кори такого дерева. || Взагалі будь-яка затичка для посуду, трубок і т. ін. 3》 Те саме, що підбор; каблук.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. корок — КО́РОК, рка, ч. 1. Кора коркового дуба, яку використовують для різних потреб (закупорювання пляшок, як ізоляційний матеріал і т. ін.).  Словник української мови у 20 томах
6. корок — (-рка) ч.  Словник жарґонної лексики української мови
7. корок — ЗА́ТИЧКА (те, чим затикають який-небудь отвір); КО́РОК, ПРО́БКА (перев. у пляшці); ЧІП (перев. у бочці); ЗА́ТКАЛО (ЗА́ТКАЛНО) розм. (в печі).  Словник синонімів української мови
8. корок — КО́РОК, рка, ч. 1. Кора коркового дуба, яку використовують для різних потреб; // Вторинна покривна тканина рослин, що міститься під корою або шкіркою.  Словник української мови в 11 томах
9. корок — Ко́рок, -рка м. Каблукъ. Чуб. VII. 431. Один чобіт на підкові, а другий на корку. н. п. Чоботи на височенних корках пошиє, щоб не швидко зносились. Г. Барв. 516. ум. корочок. Черевички на корочках височеньких. МВ. ІІ. 77.  Словник української мови Грінченка