ментяра
(-и) ч. крим.; зневажл. Те саме, що мент 1. — Ти, ментяро, приліз у нашу фірму, п'єш тут наш коньяк, смалиш наші сигари — та ще й варнякати будеш, еге? (Л. Кононович, Феміністка). БСРЖ, 346.
Короткий словник жарґонної лексики української мови