намахати

(-аю, -аєш) док., кого; жрм. Обдурити когось. Подумки тішився з того, як йому вдалося "намахати" наївненьку іноземку, та ще й представницю найдавнішого фаху (СМ, 23.01.1998).

Значення в інших словниках

1. намахати — Намахати, -хаю, -єш гл. Намахать. Що ціпом намахаєш, то музики наймаєш. Чуб.  Словник української мови Грінченка