намилитися
(-люся, -лишся) док., (куди); жрм. Зібратися кудись, приготуватися зробити щось. — Незважай! Якщо жінка намилилась їхати, її ніяка любов не затримає (Є. Кононенко, Рожеве світло...); <...> я вступився за чокнутого, мовляв,<...> зрозумійте каліку, проте чорт зна, мабуть, думав намилитись <...> (Є. Пашковський, Безодня). БСРЖ, 374; ЯБМ, 2, 67.
Короткий словник жарґонної лексики української мови