нарком

(-а) ч.; мол.; жарт. Наркоман. Знайомий нарком. БСРЖ, 376.

Значення в інших словниках

1. нарком — нарко́м іменник чоловічого роду, істота народний комісар іст.  Орфографічний словник української мови
2. нарком — -а, ч., іст. Народний комісар.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. нарком — НАРКО́М, а, ч., іст. Скорочення: народний комісар. Нарком освіти вжив заходів до забезпечення його харчами (В. Еллан-Блакитний); [Берест:] Пробачте, що я спізнився. Зустрічав наркома (О. Корнійчук).  Словник української мови у 20 томах
4. нарком — А, ч., див. нарк.  Словник сучасного українського сленгу
5. нарком — НАРКО́М, а, ч., іст. Скорочення: народний комісар. Нарком освіти вжив заходів до забезпечення його харчами (Еллап, II, 1958, 77); Нарком Серго під вечір заїжджає до Мазаїв (Рудь, Дон. зорі, 1958, 79).  Словник української мови в 11 томах