нарком
(-а) ч.; мол.; жарт. Наркоман. Знайомий нарком. БСРЖ, 376.
Джерело:
Короткий словник жарґонної лексики української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- нарком — нарко́м іменник чоловічого роду, істота народний комісар іст. Орфографічний словник української мови
- нарком — -а, ч., іст. Народний комісар. Великий тлумачний словник сучасної мови
- нарком — НАРКО́М, а, ч., іст. Скорочення: народний комісар. Нарком освіти вжив заходів до забезпечення його харчами (В. Еллан-Блакитний); [Берест:] Пробачте, що я спізнився. Зустрічав наркома (О. Корнійчук). Словник української мови у 20 томах
- нарком — А, ч., див. нарк. Словник сучасного українського сленгу
- нарком — НАРКО́М, а, ч., іст. Скорочення: народний комісар. Нарком освіти вжив заходів до забезпечення його харчами (Еллап, II, 1958, 77); Нарком Серго під вечір заїжджає до Мазаїв (Рудь, Дон. зорі, 1958, 79). Словник української мови в 11 томах