наркоман

син.

ботанік, макодзьоб, наркалига, наркаш, нарком, наркоша.

людина, що курить анашу, гашиш: планер, плановик.

люди, які вживають "білі" наркотики: біла гвардія, біле братство, білі справи.

Джерело: Короткий словник жарґонної лексики української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. наркоман — наркома́н іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. наркоман — Морфініст, ок. кофеїніст. Словник синонімів Караванського
  3. наркоман — -а, ч. Той, хто має хворобливий потяг до вживання наркотиків. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. наркоман — Налоговець Словник чужослів Павло Штепа
  5. наркоман — НАРКОМА́Н, а, ч. Той, хто має хворобливий потяг до вживання наркотиків. Миколу охопила лють до цього миршавого з пітливими руками наркомана (В. Гжицький); Лікар експериментував з хлороформом, і через систематичне вдихання його зробився наркоманом (із журн.). Словник української мови у 20 томах
  6. наркоман — НАРКОМА́Н, а, ч. Той, хто має хворобливий потяг до вживання наркотиків. Миколу охопила лють до цього миршавого з пітливими руками наркомана (Гжи-цький, Вел. надії, 1963, 74). Словник української мови в 11 томах