наркоман
НАРКОМА́Н, а, ч.
Той, хто має хворобливий потяг до вживання наркотиків.
Миколу охопила лють до цього миршавого з пітливими руками наркомана (В. Гжицький);
Лікар експериментував з хлороформом, і через систематичне вдихання його зробився наркоманом (із журн.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- наркоман — наркома́н іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- наркоман — Морфініст, ок. кофеїніст. Словник синонімів Караванського
- наркоман — -а, ч. Той, хто має хворобливий потяг до вживання наркотиків. Великий тлумачний словник сучасної мови
- наркоман — Налоговець Словник чужослів Павло Штепа
- наркоман — син. ботанік, макодзьоб, наркалига, наркаш, нарком, наркоша. людина, що курить анашу, гашиш: планер, плановик. люди, які вживають "білі" наркотики: біла гвардія, біле братство, білі справи. Словник жарґонної лексики української мови
- наркоман — НАРКОМА́Н, а, ч. Той, хто має хворобливий потяг до вживання наркотиків. Миколу охопила лють до цього миршавого з пітливими руками наркомана (Гжи-цький, Вел. надії, 1963, 74). Словник української мови в 11 томах