1. Словник української мови у 20 томах

нарком

НАРКО́М, а, ч., іст.

Скорочення: народний комісар.

Нарком освіти вжив заходів до забезпечення його харчами (В. Еллан-Блакитний);

[Берест:] Пробачте, що я спізнився. Зустрічав наркома (О. Корнійчук).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. нарком — нарко́м іменник чоловічого роду, істота народний комісар іст. Орфографічний словник української мови
  2. нарком — -а, ч., іст. Народний комісар. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. нарком — А, ч., див. нарк. Словник сучасного українського сленгу
  4. нарком — (-а) ч.; мол.; жарт. Наркоман. Знайомий нарком. БСРЖ, 376. Словник жарґонної лексики української мови
  5. нарком — НАРКО́М, а, ч., іст. Скорочення: народний комісар. Нарком освіти вжив заходів до забезпечення його харчами (Еллап, II, 1958, 77); Нарком Серго під вечір заїжджає до Мазаїв (Рудь, Дон. зорі, 1958, 79). Словник української мови в 11 томах