одиниця —
[одиениц'а] -ц'і, ор. -цеийу
Орфоепічний словник української мови
одиниця —
-і, ж. 1》 Найменше ціле число, перше в десятку, а також цифра 1, якою воно позначається. || тільки мн. Числа від 1 до 9, а також цифри, що їх позначають. || тільки мн. Останні цифри багатозначних чисел.
Великий тлумачний словник сучасної мови
одиниця —
Однак, одинка, (рахун.) одиниця
Словник чужослів Павло Штепа
одиниця —
ОДИНИ́ЦЯ, і, ж. 1. Найменше ціле число, перше в десятку, а також цифра 1, якою воно позначається; // тільки мн. Числа від 1 до 9, а також цифри, що їх позначають. До п'яти років дитина повинна вміти додавати й віднімати одиниці (із журн.); // тільки мн.
Словник української мови у 20 томах
одиниця —
І, ж., нарк. Шприц на 1 см. Купи мені в аптеці три одиниці і анальгін для ін'єкцій?
Словник сучасного українського сленгу
одиниця —
ОСО́БА (окрема людина серед інших або як одиниця ліку людей), ЛЮДИ́НА, ЧОЛОВІ́К, ОДИНИ́ЦЯ, ПЕРСО́НА уроч., ірон., ІНДИВІ́Д книжн., ДУША́ розм., ГА́ВРИК зневажл. Коли він прочуняв, в кімнаті, крім них трьох, була ще й четверта особа — дівчина (І.
Словник синонімів української мови
одиниця —
Одини́ця, -ці, -цею; -ни́ці, -ни́ць
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
одиниця —
ОДИНИ́ЦЯ, і, ж. 1. Найменше ціле число, перше в десятку, а також цифра 1, якою воно позначається; // тільки мн. Числа від 1 до 9, а також цифри, що їх позначають; // тільки мн. Останні цифри багатозначних чисел.
Словник української мови в 11 томах
одиниця —
рос. единица організаційно-управлінська категорія, що відображає місце, зв'язки, статус певного осередку, елементу в територіальній, галузевій або внутрішньогосподарській системі відносин управління. Розрізняють адміністративно-територіальні О., виробничо-господарські, виробничі та штатні О.
Eкономічна енциклопедія