одиниця
ОДИНИ́ЦЯ, і, ж.
1. Найменше ціле число, перше в десятку, а також цифра 1, якою воно позначається;
// тільки мн. Числа від 1 до 9, а також цифри, що їх позначають.
До п'яти років дитина повинна вміти додавати й віднімати одиниці (із журн.);
// тільки мн. Останні цифри багатозначних чисел.
Щоб додати два багатозначні числа, слід одиниці додавати до одиниць, десятки до десятків, сотні до сотень тощо (з навч. літ.).
2. Найнижча оцінка успішності в навчанні за п'ятибальною системою, що означає “дуже погано”.
Прочитавши Сусані Уласівні ту поему, о. Артемій написав внизу свою рецензію: “Погано! Варто поставити одиницю!” (І. Нечуй-Левицький);
Батько гримітиме на цілу квартиру про олухів, остолопів, обормотів, оболтусів і ослів, яким він сьогодні виставив одиниці або залишив без обіду і в карцері (Ю. Смолич).
3. Умовна величина, яку прийнято за основу при вимірюванні, визначенні однорідних з нею величин.
За одиницю валентності прийнято валентність атома водню (з навч. літ.);
З'явились нові поняття, які суперечили тому, що дотепер він знав. Так, наприклад, з гімназії він виніс впевненість, що квадрат – це геометрична фігура і більш нічого, а тут виявилося, що це, крім того, і найбільша одиниця виміру (Ірина Вільде);
– Я безсмертна людина, – думає генерал Федорченко, дивлячись на блакитні простори, – і абсолютно неважно, скільки мікронних одиниць часу буде існувати моє особисте я (О. Довженко).
4. Окрема особа, індивідуум.
Який тіснозорий [недалекозорий] цей чоловік, котрий не знає, що лише загальне добро може ущасливити одиницю! (Н. Кобринська);
Більшість перлин народної поезії створено .. окремими обдарованими одиницями (з наук. літ.);
// тільки мн. Небагато, мало хто; деякі.
Згодом, коли вечір уже ліг на все, почали приходити з міста одиниці, що їх винайшов там Кіхана (Ю. Яновський);
– Про зброю треба дбати, – почав він далі .. – А в нас, на жаль, є такі одиниці, яким це байдуже (О. Гончар);
Єдиним джерелом інформації є пожовклі підшивки газет 20–30-х років та ще розповіді очевидців, яких залишилися одиниці (із журн.).
5. розм. Те саме, що одина́чка.
Хлопці-брати порозходились із дому .. Лишилась одиницею – приймака прийняли (А. Головко);
А я в батька росла, Одиниця була, Мене мати не жаліла – Взяла заміж віддала (з народної пісні);
Сотник Завістний протер очі, поправив вуса і обняв гаряче свою одиницю, свою останню на житті втіху – Орисю (М. Старицький).
6. Окрема тварина, особина.
Приміщення розраховане на 6–10 одиниць великої рогатої худоби (з газ.).
7. Окрема частина чого-небудь, що становить відносно самостійне ціле.
Кінні дружини .. складалися з окремих одиниць – десятків, сотень (А. Хижняк);
Кожне житло, що належало дружинникові, було відокремленою в господарському відношенні одиницею (з наук. літ.);
Іноді письменники використовують як одиницю вільного вжитку поряд із сталим словосполученням один із його компонентів (з наук.-попул. літ.).
(1) Бойова́ одини́ця – з'єднання бійців одного роду військ, а також військових частин, що становлять певне ціле і перебувають під єдиним керівництвом;
(2) Шта́тна одини́ця – посада, передбачена штатним розписом, а також працівник, який обіймає цю посаду.
– Я добився для вас штатну одиницю (В. Кучер);
[Римар:] А зрештою, яке тобі діло до моєї розмови? [Зозуля:] Як то яке? Що я, так би мовити, штатна чи позаштатна одиниця? (М. Стельмах).
△ (3) Грошова́ одини́ця – установлений у законодавчому порядку грошовий знак, що слугує для порівняння і вираження цін усіх товарів та послуг.
Гривня – грошова одиниця незалежної України (з наук. літ.);
(4) Дві́йкова одини́ця, інформ. – одиниця виміру ентропії та кількості інформації;
(5) Лекси́чна одини́ця – те саме, що лексе́ма;
(6) Частко́ва одини́ця, фіз. – одиниця фізичної величини, яка в ціле число разів менша за одиницю, від якої вона утворюється.
Словник української мови (СУМ-20)