одиниця

ОДИНИ́ЦЯ, і, ж.

1. Найменше ціле число, перше в десятку, а також цифра 1, якою воно позначається;

// тільки мн. Числа від 1 до 9, а також цифри, що їх позначають.

До п'яти років дитина повинна вміти додавати й віднімати одиниці (із журн.);

// тільки мн. Останні цифри багатозначних чисел.

Щоб додати два багатозначні числа, слід одиниці додавати до одиниць, десятки до десятків, сотні до сотень тощо (з навч. літ.).

2. Найнижча оцінка успішності в навчанні за п'ятибальною системою, що означає “дуже погано”.

Прочитавши Сусані Уласівні ту поему, о. Артемій написав внизу свою рецензію: “Погано! Варто поставити одиницю!” (І. Нечуй-Левицький);

Батько гримітиме на цілу квартиру про олухів, остолопів, обормотів, оболтусів і ослів, яким він сьогодні виставив одиниці або залишив без обіду і в карцері (Ю. Смолич).

3. Умовна величина, яку прийнято за основу при вимірюванні, визначенні однорідних з нею величин.

За одиницю валентності прийнято валентність атома водню (з навч. літ.);

З'явились нові поняття, які суперечили тому, що дотепер він знав. Так, наприклад, з гімназії він виніс впевненість, що квадрат – це геометрична фігура і більш нічого, а тут виявилося, що це, крім того, і найбільша одиниця виміру (Ірина Вільде);

– Я безсмертна людина, – думає генерал Федорченко, дивлячись на блакитні простори, – і абсолютно неважно, скільки мікронних одиниць часу буде існувати моє особисте я (О. Довженко).

4. Окрема особа, індивідуум.

Який тіснозорий [недалекозорий] цей чоловік, котрий не знає, що лише загальне добро може ущасливити одиницю! (Н. Кобринська);

Більшість перлин народної поезії створено .. окремими обдарованими одиницями (з наук. літ.);

// тільки мн. Небагато, мало хто; деякі.

Згодом, коли вечір уже ліг на все, почали приходити з міста одиниці, що їх винайшов там Кіхана (Ю. Яновський);

– Про зброю треба дбати, – почав він далі .. – А в нас, на жаль, є такі одиниці, яким це байдуже (О. Гончар);

Єдиним джерелом інформації є пожовклі підшивки газет 20–30-х років та ще розповіді очевидців, яких залишилися одиниці (із журн.).

5. розм. Те саме, що одина́чка.

Хлопці-брати порозходились із дому .. Лишилась одиницею – приймака прийняли (А. Головко);

А я в батька росла, Одиниця була, Мене мати не жаліла – Взяла заміж віддала (з народної пісні);

Сотник Завістний протер очі, поправив вуса і обняв гаряче свою одиницю, свою останню на житті втіху – Орисю (М. Старицький).

6. Окрема тварина, особина.

Приміщення розраховане на 6–10 одиниць великої рогатої худоби (з газ.).

7. Окрема частина чого-небудь, що становить відносно самостійне ціле.

Кінні дружини .. складалися з окремих одиниць – десятків, сотень (А. Хижняк);

Кожне житло, що належало дружинникові, було відокремленою в господарському відношенні одиницею (з наук. літ.);

Іноді письменники використовують як одиницю вільного вжитку поряд із сталим словосполученням один із його компонентів (з наук.-попул. літ.).

(1) Бойова́ одини́ця – з'єднання бійців одного роду військ, а також військових частин, що становлять певне ціле і перебувають під єдиним керівництвом;

(2) Шта́тна одини́ця – посада, передбачена штатним розписом, а також працівник, який обіймає цю посаду.

– Я добився для вас штатну одиницю (В. Кучер);

[Римар:] А зрештою, яке тобі діло до моєї розмови? [Зозуля:] Як то яке? Що я, так би мовити, штатна чи позаштатна одиниця? (М. Стельмах).

△ (3) Грошова́ одини́ця – установлений у законодавчому порядку грошовий знак, що слугує для порівняння і вираження цін усіх товарів та послуг.

Гривня – грошова одиниця незалежної України (з наук. літ.);

(4) Дві́йкова одини́ця, інформ. – одиниця виміру ентропії та кількості інформації;

(5) Лекси́чна одини́ця – те саме, що лексе́ма;

(6) Частко́ва одини́ця, фіз. – одиниця фізичної величини, яка в ціле число разів менша за одиницю, від якої вона утворюється.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. одиниця — одини́ця іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. одиниця — Цифра 1; (особа) індивід|уум|; (штатна) посада; (бойова) підрозділ, з'єднання, формовання; (єдина дочка) одиначка. Словник синонімів Караванського
  3. одиниця — [одиениц'а] -ц'і, ор. -цеийу Орфоепічний словник української мови
  4. одиниця — -і, ж. 1》 Найменше ціле число, перше в десятку, а також цифра 1, якою воно позначається. || тільки мн. Числа від 1 до 9, а також цифри, що їх позначають. || тільки мн. Останні цифри багатозначних чисел. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. одиниця — Однак, одинка, (рахун.) одиниця Словник чужослів Павло Штепа
  6. одиниця — І, ж., нарк. Шприц на 1 см. Купи мені в аптеці три одиниці і анальгін для ін'єкцій? Словник сучасного українського сленгу
  7. одиниця — (-і) ж.; нарк. Шприц об'ємом один кубічний сантиметр. ПСУМС, 49. Словник жарґонної лексики української мови
  8. одиниця — ОСО́БА (окрема людина серед інших або як одиниця ліку людей), ЛЮДИ́НА, ЧОЛОВІ́К, ОДИНИ́ЦЯ, ПЕРСО́НА уроч., ірон., ІНДИВІ́Д книжн., ДУША́ розм., ГА́ВРИК зневажл. Коли він прочуняв, в кімнаті, крім них трьох, була ще й четверта особа — дівчина (І. Словник синонімів української мови
  9. одиниця — Одини́ця, -ці, -цею; -ни́ці, -ни́ць Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  10. одиниця — ОДИНИ́ЦЯ, і, ж. 1. Найменше ціле число, перше в десятку, а також цифра 1, якою воно позначається; // тільки мн. Числа від 1 до 9, а також цифри, що їх позначають; // тільки мн. Останні цифри багатозначних чисел. Словник української мови в 11 томах
  11. одиниця — рос. единица організаційно-управлінська категорія, що відображає місце, зв'язки, статус певного осередку, елементу в територіальній, галузевій або внутрішньогосподарській системі відносин управління. Розрізняють адміністративно-територіальні О., виробничо-господарські, виробничі та штатні О. Eкономічна енциклопедія